«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик для душі»

25 мар. 2019 г.
1 мин. чтения

Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші?

Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих?

Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба.

Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО було визначено 21 березня – Всесвітнім днем поезії. Це свято відзначається з 1999 року.

У житті все починається з чогось: річечка із струмочка, дерево із коріння. Так і в поезії. Т. Шевченко і Леся Українка, І. Франко і В.Сосюри і Л. Костенко і В. Стус… – ці імена входять в наше життя з дитинства і залишаться з нами до кінця. Кожний знаходить в них щось своє, близьке і зрозуміле. Духовно бідною залишається та людина, якій байдуже поетичне слово.

Кожен вірш — це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. Переконатись в цьому мали змогу учні ДПТНЗ «Привільський професійний ліцей» 25 березня на конкурсі читців «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», на якому звучали улюблені вірші відомих поетів. Всім було весело, цікаво, а найголовніше, що ніхто не залишився байдужим Усі бажаючі взяти участь у конкурсі, були нагороджені заохочуваними призами.